Те, що чую, я забуваю.
Те, що бачу й чую, я трохи пам*ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Розробки уроків

Залучення учнів до культурної спадщини попередніх поколінь шляхом проведення музейних уроків.

   В останні роки в музеєведенні та освіті активно повстає проблема нового для України  поняття як «музейна педагогіка» - галузі музеєзнавства і проблеми впровадження її положень в навчально виховний процес в освітніх установах країни.

    Музейна педагогіка як галузь музеєзнавства, на думку більшості авторів, знаходиться на стику музеєзнавства, педагогіки і психології. Предметом вивчення нової наукової дисципліни є вивчення закономірностей, принципів, методів роботи музею зі своєю аудиторією. Відомий російський просвітитель і музейний діяч початку XX століття М.В.Новорусскій   називав музей "могутнім освітнім знаряддям" і підкреслював його величезне загальнокультурне значення: «Музей є живою і діяльною установою, який займає почесне, але зовсім самостійне місце серед інших педагогічних закладів. Воно працює над неживими предметами, але працює так, щоб оживити кожен такий предмет, змусити його говорити і зробити значущим для кожного глядача. У кожний предмет вкладається ідея або комплекс ідей, а сам музей робиться найбагатшим провідником , який діє конкретно і образами абсолютно в тому ж напрямку, в якому бібліотека діє шляхом друкованого слова. Працюючи над створенням музеїв, ми не тільки даємо конкретне втілення сучасної науці, не тільки збільшуємо культурні цінності, але створюємо для майбутніх поколінь твердий і широкий базис для прогресу, який завжди потребує накопичення і збереження праці колишніх поколінь ».

  Поняття« музейна педагогіка »з'явилося в нашій країні в 1980-90-і роки, то поняття однієї з форм (типів) проведення різного виду музейних занять - «музейних уроків» з'явилося зовсім недавно.

    Розглядають тільки такі види музейних занят: як екскурсії, рольові ігри, лекції тощо, але, зокрема, екскурсія - це не одне і, теж, що музейний урок.       Серед музейних заходів, що мають освітню та просвітницьку спрямованість, найбільш популярними в даний час можна назвати музейні уроки. Вони покликані закріпити і поглибити знання учнів з окремих тем, причому музейний предмет виступає тут не тільки як ілюстрація, а й як джерело для вивчення. Поняття «екскурсія», - як вказує в навчальному посібнику Б.А.Столяров, - стало звичним в XIX в. і закріпилося в ньому в тісному зв'язку з утворенням.  Її освітній потенціал дуже давно відомий педагогам, що спирається на принцип наочності в навчанні. Не випадково екскурсія як форма навчально-виховного процесу була закріплена ще в «Шкільному статуті», прийнятому в Росії в 1804 р. У цьому документі вказувалося на необхідність прогулянок на природу, в майстерні і т.п., і з тих пір вона активно використовувалася у вітчизняній школі як одна з найдемократичніших форм навчання, які допомагають набуття нових знань і вражень.

    У корені відрізняється від шкільних занять і від екскурсій є музейний урок, який є яскравим прикладом «барвистою» ілюстрації історичних подій. На таких уроках дітям не буває нудно, так як, сам по собі музейний урок відрізняється від традиційного. Учні не сидять за партами, а пізнають музейний предмет, граючи, змагаючись один з одним в кмітливості та винахідливості: відгадують загадки, розшифровують ребуси, відправляються разом з працівниками музею і педагогом в подорожі по чарівним країнам, самі стають героями невигаданих оповідань (в залежності від класу і форми музейного уроку). Доступне і цікаве пояснення явищ, що здаються нудними на перший погляд, викликає непідробний інтерес у слухачів, що сприяє швидкому і якісному сприйняттю навчального матеріалу. Ексклюзивним є те, що на кожному такому уроці діти мають можливість познайомитися з експонатами, що зберігаються в фондах музею і дізнатися їх історію. Музейний урок від інших форм роботи музею з учнями, такими як екскурсія, рольові ігри, бесіда у експоната , відрізняється методикою проведення. Це порівняно нова форма музейної педагогіки.

   Урок в музеї організовується з метою придбання додаткових знань з певної навчальної програми.    Музейний урок «прив'язується» до навчальної програми того чи іншого шкільного предмета. При цьому музейний предмет виступає не як ілюстрація до набутих знань, а як безпосереднє джерело знань. Таким чином, неординарність навчального процесу (музейне середовище) стимулює не тільки пізнавальні інтереси учнів, а й сприяє всебічному їх розвитку, а наявність незнайомих предметів, а, найчастіше, знайомих, але розглядаються абсолютно з іншого боку, в іншій історичній обстановці та ситуації, викликає почуття подиву, спонукає до самостійних пошуків інформації. Таким чином, музейний урок передбачає насамперед використання музейного предмета.

   У нашому навчальному закладі  знаходиться музей «Народного побуту»             

 Музейні уроки проводяться  на уроках образотворчого мистецтва та художньої культури, більшісь з них інтегровані.

  Теми музейних уроків з образотворчого мистецтва та художньої культури:

 Образотворче мистецтво 5 клас.

- Символіка українського орнаменту.  Вишивка – традиційний вид декоративно – ужиткового мистецтва.

- Українські писанки. Символічна мова писанок.

- Орнаментальна композиція. Елементи орнаменту. Види орнаментів за мотивами та композицією.

Образотворче мистецтво 6 клас

-         Закони перспективи. Зображення інтер*єру української оселі.

-         Лялька – уособлення  образу людини. Символіка українських народних ляльок.

-         Створення ескізів сучасного жіночого та чоловічого  одягу з елементами народної традиції.

-         Створення композиції на тему народної пісні.

Образотворче мистецтво 7 клас

-         Ескіз традиційного українського одягу з вишитими оберегами.

-         Лялька мотанка – берегиня роду.

-         Народна іграшка – пам*ять націй.

-         Виконання дизайн – проекту «Традиційні українські мотиви у сучасній моді»

Художня культура 9 клас

-         Декоративно ужиткове мистецтво.

Художня культура 10 клас

-         Стародавня народна творчість: календарно – обрядові та родинно – обрядові пісні.

-         Думи та історичні пісні.

Мета проведення музейних уроків: 

створення умов для розвитку особистості, сприяння вихованню у дітей та учнів патріотизму, формування національної самосвідомості та високих моральних якостей громадянина України.

Музейна педагогіка – інноваційний компонент розвитку школи.

Музей – це місце, де розвага поєднується з пізнанням, місце, яке допомагає подивитися по – новому на речі.

Музей:

 Розвиває здібності здобувати інформацію з першоджерела.

 Формує поняття через спостереження і спілкування з предметами  матеріального світу.

 Процес пізнання йде через радість.

Напрямки роботи музейної педагогіки:

*Інформування

*Навчання.

*Розвиток творчих здібностей.

*Спілкування.

*Відпочинок.

  Форми роботи:   конкурси та вікторини, зустрічі з цікавими людьми, наукові читання, кіносеанси, концерти, виставки робіт дітей та дорослих, гуртки.

Музейні уроки.  Принципи при розробці уроків:

1. Інтерактивність – бо людина сприймає тільки те, що робить.

2. Комплексність – залучення усіх типів сприйняття.

3. Програмність – забезпечує засвоєння інформації та навичок.

Вимоги до проведення уроків у музеї

1.Кожне відвідування музею – це урок, який повинен мати окрему мету.

2. Вчитель та діти повинен розуміти, що відвідування музею – не розвага, а серйозна робота, до якої треба готуватися.

3. Відвідувати музей треба заздалегідь, налаштувавши дітей в процесі шкільних занять.

4. Слід відмовитися від оглядових екскурсій як таких, що важкі для свідомості дитини.

5.Відбирати експонати треба на основі вікових інтересів дитини.

6. Підсумком відвідування музею повинна бути творчість дітей ( малюнки, твори, моделі.)

На уроці:

Позиція учня:

1. Від учня вимагається не запам ятовувати все, а розуміти і емоційно оцінювати.

2. Позиція створення нового.

3. Не сторонній спостерігач, а зацікавлений дослідник.

4. Особиста відповідальність у ставленні до минулого, теперішнього та майбутнього.

5. Бережливе ставлення до культурної спадщини.

Позиція вчителя:

1. Створює умови до пізнавальної діяльності дитини.

2. Організовує спілкування дитини з речами зі світу культури.

3. Допомагає розвитку творчих здібностей і формування культурних  потреб. Високо оцінює особисту творчість учня в усіх її проявах.

Очікувані результати уроку:

*Вміння вести себе.

*Виховання почуття патріотизму, гордості за традиції.

*Знайомство зі своєю Малою Батьківщиною.

* Оволодіння теоретичним матеріалом програми.

Вся робота проходить в кілька етапів:

     1-й етап проводиться вчителем-предметником. З учнями передбачається освоєння теоретичного матеріалу та термінології. Оголошується тема такого уроку і дата його проведення. Учням дається домашнє завдання: підготувати свій матеріал, вивчити вірші, знайти будь-які приклади по темі, біографії героїв і інше.

  2-й етап - проводиться безпосередньо в музеї керівником музею спільно з учителем-предметником.

    3-й етап - передбачає самостійну творчу роботу із запропонованих тем. 

   При проведенні музейного уроку велике значення має феномен впізнавання - підкріплення наявних знань про події та явища враженнями по предметах, які документують ці події і явища. Це сприяє розвитку навичок бачення, перетворенню абстрактних знань в конкретні. В якості музейного експоната, на наш погляд, можуть виступити не лише предмети, а і платівки, звукозаписи.

     А потім учитель і керівник музею поводять підсумки, і як на звичайному уроці виставляють оцінки за виконане домашнє завдання: читання вивчених віршів, виступ зі своїми дослідженнями, за приготовлену презентацію. Учні в обов'язковому порядку висловлюють свою особисту думку про музейний урок. Таким чином, наші музейні уроки та інші заходи підвищують інтерес учнів до  минулого країни і народу. Ці уроки, на наш погляд,  закладають в душу наших вихованців якості громадянина-патріота.

    На закінчення хочеться підкреслити, що складність сучасного періоду в розвитку нашого суспільства, масштабність і гострота його соціальних, культурних та економічних проблем зумовлюють актуальність пошуку оптимальних шляхів підготовки підростаючого покоління до самостійного життя, підвищення ефективності їх соціального виховання. І в цьому важливу роль може і повинен зіграти музей навчального закладу, в тому числі і музейні уроки як засіб патріотичного виховання підростаючого покоління.